Monday, May 18, 2015

Круче Круч можуть бути тільки ті кручі, на яких ти ше не вкручував



Бажання покрутити на Кручах з'явилось ще в 13-му році. Але тоді я тільки робив свої перші кроки кувирки в мтб - рановато. В 14-му теж якось склалось. А вже в цьому році бажання переросло в план дій.




Зчм? Мене Кручі V6 приваблюють своєю масовістю, культом і трасою. Масовість - не просто дофіга народу, а саме багато народу з яким можна потягатись на рівних (з ефективністю +\- 20-30%). Культ - тут маю на увазі те, що марафон проводиться 9 (чи 8?) раз і для багатьох став обов'язкою гонкою в сезоні. Траса - ну тут коментувати немає сенсу, треба пробувати.


Підготовка фіз. Катав дальняки на 100-200 км, з'їздив в велопохід по Білорусі на 3 дні за 2 тижні до гонки, ну і Дубки / Голосієво і типу того. Але без фанатизму - катав у вихідні задля свого задоволення. А от починати присідати за тиждень до гонки - сумнівна ідея, Bad10 првт


Підготовка техн. Недавно перейшов з воздушки на рігіду. Кручі V6 стала першою гонкою - жостка гонка на жосткій вилці. Забігаючи наперед скажу - не такий страшний щорт, як його малюють. Найбільший дискомфорт виникав в місцях відторможення перед поворотом після швидкісних участків, де через пару кругів після старту з'явились так звані "тормозные кочки". Зате на рульожці і сіськах - кайф!

Ще, на гонку свідомо їхав з убитою трансмісією. Точніше вона була ще не добита і до гонки працювала норм. В теорії мала здохнути після марафону. Але \что-то пошло не так\. На прикатці було виявлено, що першою жертвою стала велика зірка на касеті - на одному з апхілів на 2-1 після проскоку цепка злетіла в спиці, добре що на малій швидкості - \броня не пробита\. Ок, вистачить і 7-ми зірок касети.


Ін екшн. Стартуємо. Стараюсь не перестаратись зі старту і тримати марафонський темп. Сідаю в один з паравозиків, який дуже хочеться обігнати, але знаю, шо ніззя. Так і їдемо деякий час. Потім деякі вагони відпадають, змінюються і т.д. Здається на 2-му колі на одному з поворотів ловлю правою педалькою чи зіркою пеньок (один з мінусів заниженої каретки внаслідок установки рігіди). При цьому лунає такий "ХРЯСЬ!", що хтось попереду питає чи я живий. Я не дуже впевнено віповідаю, що все ок, а сам пробую крутити. Наче все ок. От тільки тепер шось почало гуркотіти на розковбасі (як зломаний підфляжник) //upd/ викрутився один болт із заднього каліпера - це трохи пізніше сталось\\ і почались проскоки, при чому майже по всій касеті. Тепер треба їхати плавно, не карданити і заодно економити коліна, які не так давно боліли. Звикаю довго. Округою лунають смачні звуки хрускоту трансмісії і мої коменти, що супроводжують цей процес.

Згодом паравозіки порозтягувались і я їхав сам, насолоджуючись трасою. Траса прикольна! Особливо сподобались місця рульожки і перші сіськи. На другі не вистачало мощі, щоб було так як треба. Ну і сіськи-карусель теж норм.  

Почали округляти інші категорії. Старався всім вчасно звільнити траєкторію, от тільки Антону Пустовіту в цьому плані якось не фартило - перший раз, коли обходив мене разом із Сімахою ще якось розминулись, (я ще встиг секунд 10 посидіти в топовому паравозіку, fuck yeah!). А от другого .разу в балці уступити мені було нікуди, довелось Антону збавити швидкість. Сорі, але дійсно звернув, як тільки побачив місце.

Далі було монотонне вкручування, боль і страданія. Кисті до речі не боліли, трохи німіли пальці, але розминка на тягунах допомагала. Більше задовбував біль в спині, шиї і, якогось біса, тріцепси. На КП зупинився тільки раз (хоча хотілось ставати там на кожному колі ), бо давно вже не хавав банани, вирішив порадувати себе хоч на гонці :) запив чашкою води. А так за гонку, перші 5 кіл прохав на 1л флязі з водою. Решту доїхав на 1л  ізотоніку. І десь в районі 5-7 кіл з`їв 2 батончики (а-ля ГудДей)  з АТБ, упаковку з-під яких клав в кишеню, на відміну від деяких г... гонщиків, які кидали куди попало.


Результати. Після першого кола робобаба сказала, що я 19-й хм, нот бед,  увійти в топ 20 було планом максимум на гонку (план мінімум – в топ 40). Але через коло я вже 23, а ще через одне 26. Баба каже, шо я тряпка - мабуть подіяло, бо далі почав відігрувати позиції і почув від неї "Все чётко!" чи якось так. Ок. Вже в результатах побачив, що по часу зливався я плавно, приблизно по хвилині за коло, тільки в кінці прискорвся, щоб вижати все і можливо догнати чувака за яким їхав на апхілі і який на рівняку відірвався (Вова Shilik дякую за підбадьорювання), але вже не було чим дожимати. Приїхав 18-й - результатом задоволений, але коли побачив відставання від попередніх учасників почав згадувати місця, де я міг би їхати швидше. Але то таке - стимул готуватись до Круч 2016 :)

Щось ше хотів написати, але і так вже багато зайвого :)
ДЯКУЮ організаторам за круту гонку - все було класно!