Трахтемирів 2015

По-перше хочу ще раз подякувати своєму напарнику Ігорю (windsurfer_ua) за компанію, транспорт, GPS-навігацію ... Мені залишалось просто крутити педалі. Якби не він, я б, мабуть, не поїхав в Трахтемирів.
Ще попереджую, що це був мій найбезтраблівіший марафон, без традиційних кульбітів, проколів і т.д. Це при тому що на гонці зламали дві (!) рами.
А тепер відразу до старту. Перед стартом з'являється тривожна новина - глючить навігатор. Перспектива орієнтуватись по телефону якось не радує, враховуючи, що його треба діставати з кишені і чекати секунд 15, поки знайде сигнал.
Стартуємо бадьоро. По асфальту все ок, загальна група поволі розтягується, розділяючись на підгрупи. Але як тільки виїжджаємо на грунт з'являється перша проблема

Пилюка валить просто жесть. Я ще їхав без окулярів, очі забиваються, видимість місцями метра 3.
All we need is

На спусках відпускаю групу, щоб хоч бачити куди напрямок куди їхати (та і просто відстаю), потім на тягунах добираю. Їдемо в нормальному такому темпі - по відчуттях пульс тримається в кантрійному режимі. Знаю, що довго я так не протяну, але вирішую дивити, поки давиться. Напарник каже, що треба триматись за Nunою. Подумки думаю, що це анріал, хоча наче як ded зараз не катає, тому все може бути.
Якись час їдемо групою: я з Ігорем, Nuna + ded, Amers + Psyx, aden + Egoza (може когось забув, вже не пам'ятаю). Так групою разом і блукали трохи. Тут вставлю діалог, який Ігор нагадав на звортньому шляху (за дослівність не відповідаю пам'ять куряча, але головне суть):

Nuna (кричить ded`у, який веде групу): мы не туда едем, это обратная дорога, на финиш
(розвертаємось)
Ігор: так можна сразу на финиш ехать, на первое место
Amers: как это говорят - спасибо ded`у за победу!
:)

Далі якось так сталось, що ми пішли у відрив, а з нами ще aden + Egoza. На самому жорсткому асфальтному апхілі вирішив страдати на 2:1 (36:30), напарник підтримав - так ми трохи відірвались. Під кінець підйому нас ще обійшли здається wici + gans, які по ходу  блуканули раніше.
Далі сили почали мене поступово покидати, темп впав, страждав, але намагався триматись за напаринком. Перед Григорівкою нас обійшли aden + Egoza. Ні, не так. Нас прошили aden + Egoza. Нечасто бачив, щоб дівчина (Egoza) так валила вниз. Респект однозначно. Мені стало соромно, але я подумки спригував на свою жорстку вилку. Помогало не дуже.
Стало легше, коли ми все-таки добрали їх на підйомі з Григорівки. Так і їхали з ними до фінішу - на спусках вони нас доганяють, на підйомах ми їх. Ще у нас глючив ЖПС, тому намагались їхати за кимось, щоб не блуканути. Aden дякую за навігацію, і сорі, що нічим не могли допомгти, коли ми всі разом шукали маршрут )

Якось так і дотянули до 2-го КП (на 1-му не ставали). Тут я випив по черзі воду, якусь жовтувату рідину (не відчув смаку), і пепсі, набираю літрові фляги і гоу далі. Нарешті почало відкриватись друге дихання. Пішли у відрив від команди Буки і я вже думав до фінішу їх не побачимо. Але штотопошлонетак. З'явились сили у мене - почали пропадати у Ігоря. Фінальний апхіл він вирішив пройтись (я б і сам мабуть пройшовся, якби був на сінглі), а я поїхав по-тихеньку з надією знайти якусь яблуню чи абрикосу. Так і не знайшов. Обертаюсь з надією побачити Ігоря, а натомість бачу знайому команду ) На виїзді з ліску перед фінальним спуском в очікуванні фінального батлу прискорився, але батлу не було. Так і фінішували: я, aden + Egoza,  windsurfer_ua. Результат для мене вийшов космічним ) Найоптимістичнішим завданням на гонку було "фдисятке", а вийшли 6-ті. Все-таки в парі їхати і швидше, і цікавіше.

Марафон сподобався. Дуже. Мені взагалі подобаються такі змагання, де організація мінімальна - просто люди збираються разом і катають. Без надувних женщін арок, кучі спонсорів і т.п. А тут ще вдалось зібрати нормальну купу людей, організувати КП, самоси (нам-ням), номери, медальки - все як має бути. Трек марафону - теж супер. Команді "Марина агонь, трасса агонь, все агонь" ДЯКУЮ, дайте ще :)